Досвід роботи дитячого закладу №  67  «Сонячний»

М. Краматорськ

«Розвиток творчих здібностей дошкільників через інтеграцію ігрової та пізнавальної діяльності»

         Зміни, які відбуваються у нашому суспільстві, вимагають реформування дошкільної освіти. Відповідно до законодавства України зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти. На реалізацію цього документа як державного стандарту спрямована Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», яка спрямовує педагогів на забезпечення умов саморозвитку дошкільників, розвитку основ морально-ціннісних ставлень до світу та самого себе, креативності, життєвої компетентності, розвитку внутрішніх сил дитини та здорового способу життя.

Дошкільне дитинство суттєво відрізняється від наступних періодів життя у першу чергу відносною свободою малюка: діяльність,  якою займається малюк здебільшого обирається за власним бажанням, емоційно насичена, дає простір для уяви та творчості. Важливою її особистістю є те ,що набуті дитиною знання, дії  здібності мають загальний неспеціалізований характер- вона ще не готується стати фахівцем у певній галузі, а навчається бути людиною оволодіває наукою і мистецтвом життя у згоді з довкіллям і злагоді  з собою.

         Допомогти дитині стати особистістю значно складніше і важливіше ніж допомогти їй бути успішним в певній освітній галузі. Впровадити в життя особисто-орієнтовану модель освіти означає визнати пріоритети гідності і відповідальності і свободи кожної дитини ,її права на творче ставлення до життя ,прояв індивідуальності у пізнанні та самовираженні.. Завдання педагога полегшити дитині складну роботу з пристосування до життя.

У чому виявляється стратегія допомоги дитині ? Вона передбачає не стільки реформування педагогічного методу або осучаснення технології ,скільки реформу всього життя дитини таку організацію життєдіяльності особистості ,яка допоможе знайти їй своє місце у світі.

         Приоритетною стала стратегія побудови розвивального способу життя особистості, в процесі якою педагог допомагає самовизначенню дитини. Лише власний досвід пізнання, осмислення, який є результатом внутрішньої інтелектуальної, душевної роботи, емоційної активності, дасть змогу привласнити ті соціокультурні надбання, які ми, дорослі, прагнемо передати дітям.

         Планування педагогічної діяльності у нашому дитячому закладі здійснюється за  принципом психолого-педагогічного проектування за тематичними циклами.

         Психолого-педагогічне проектування – це сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють розв`язати ту чи іншу ситацію внаслідок самостійних дій дітей з обов`язковою кінцевою презентацією результатів.

         Тематичне планування розподілено на етапи :

-         мотиваційний ( створення мотивації для навчання, обговорення проблеми, та що треба зробити , щоб вирішити проблему; викликати зацікавленість даною темою; створити дерево цілей ; обговорити понятійне поле);

-         інформаційний ( передача знань та інформації , якою діти не володіють);

-         репродуктивний ( практичне застосування набутих знань та навичок);

-         узагальнюючий ( створення повної картини з проблемного питання);

-         творчий ( активне застосування знань в новому аспекті);

-         рефлексивно-оцінювальний етап ( обговорення результатів та шляхів, якими ці результати були досягнуті).

         ПЕРВАГИ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЕКТУВАННЯ:

1.  Націленість на успіх кожної дитини.

–       стримує "надто активних” і заохочує "надто тихих”;

–       дбайливо ставиться до кожного вихованця;

–       забезпечує можливості досягнення успіху, має терпіння;

–       визнає як великі, так і малі цілі та досягнення;

–       заохочує особистісне зростання;   

2.   Позитивна атмосфера в групі у процесі навчання.         

–       заохочує співпрацю дітей;

–       забезпечує бачення успіху;

–       визнаються окремі здібності кожної дитини;

–       ефективно використовують час;

3. Педагог використовує індивідуальний підхід у розвитку, вихованні і навчанні дошкільників.

–       знає індивідуальні особливості своїх вихованців, такі як: темперамент, сімейна культура, особливості розвитку тощо;

–       визнає, що кожна дитина розвивається  відповідно до індивідуальних особливостей;

–       використовує знання особистісних якостей вихованців для планування навчальних завдань, очікуваних навчальних результатів;

–       організовує розвивальне і навчальне середовище, яке відображає індивідуальні особливості дітей у групі;

–       планує навчальні цілі, враховуючи зону найближчого розвитку для кожної дитини;

–       використовує різні форми навчання (робота в малих групах, робота в парах тощо) для застосування індивідуального підходу;

-  навчальні завдання розробляє не лише на основі рекомендацій державних навчальних програм, а й на власних спостереженнях за дітьми та їх оцінці;

–       використовує навички спостереження для відзначення індивідуального прогресу кожного вихованця.

4.   Навчання відбувається в різних видах діяльності.

–       забезпечує можливість навчання в різних видах діяльності ;

–       заохочує оцінку вихованців їхніми однолітками;

–       забезпечує конструктивний зворотній зв’язок;

–       надає дітям рекомендації щодо групової роботи;

–       допомагає вихованцям при створенні плану роботи;

–       заохочує дошкільників спільно визначати цілі навчання;

–       сприяє спілкуванню вихованців;

–       моделює та заохочує активну участь кожної дитини у роботі групи.

5. Педагог пов’язує життєвий досвід дошкільників з навчальним процесом:

–       включає досвід дошкільників до планів занять;

–       заохочує дітей ділитися власним досвідом у контексті навчальних завдань;

–       пропонує дошкільникам конкретні навчальні завдання з відомим багажем досвіду;

–       вважає, що будь-який досвід є навчальним і приділяє час, щоб допомогти дітям засвоїти і застосувати набуті навички;

–       використовує досвід вихованців для забезпечення мотивації навчання.

6. Педагог створює розвивальне середовище, в основі якого – цінності та принципи демократії:

–       забезпечує дошкільникам право вибору у щоденному житті групи;

–       моделює та заохочує повагу та врахування вкладу кожного вихованця;

–       моделює та заохочує способи прийняття рішень «виграв-виграв».

У плануванні роботи з дітьми педагоги приділяють велику увагу творчому етапу , розвитку креативних здібностей дошкільників. Першорядним компонентом творчого процесу є прояви дошкільниками оригінального, інтуїтивного, непередбачуваного, мимовільного, неусвідомлювального, імпульсивного. Єдність закладеного природою та набутого дитиною - база для розвитку та збагачення її творчого потенціалу. Отже , одне з головних педагогічних завдань - організувати життєдіяльність дитини, яка відповідає законам її саморозвитку та творчості, сприяє становленню евристичної структури особистості. Лише проблематизований , розвивальний освітній простір і спрямована на розвиток здібностей пізнавальна діяльність сприятимуть формуванню творчої особистості.

     Вчені, які займались вивченням творчих здібностей ( Виготський Л.С., Запорожець А.В., Ельконін Д.Б. ) визначили, що велике значення у розвитку творчих здібностей відіграє гра. В.О. Сухомлинський писав : «У грі розкриваються творчі здібності особистості. Без гри не може бути повноцінного розвитку…».

     Саме тому, відзначаючи пріоритети ігрової діяльності як провідної в дошкільному дитинстві, ми не меншого значення надаємо проблемно-пошуковій діяльності та експериментуванню. Адже гра , яка ґрунтується на діях евристичного характеру, потребує творчої спрямованості дитини, її активності та ініціативи.

     Творчі ігри становлять найбільш насичену типову групу ігор дошкільників ст.. віку. В практику роботи з дітьми ми впровадили ігри- пригоди.

Чим приваблюють ст.. дошкільників ігри-пригоди?

- можливість жити і діяти в новій невідомій ситуації;

- зустрічатись та взаємодіяти з новими незнайомими героями;

- подолання труднощів та перешкод за допомогою чарівних речей;

- можливість самостійно придумувати та розгортати сюжет гри;

- можливість самоствердження;

- можливість разом знаходити вихід з проблемних ситуацій.